Вступ

Захист від корозії — один із головних критеріїв при виборі сталевих труб для будівельних конструкцій, систем водопостачання, гідравліки або зовнішнього монтажу. Існує два базові підходи: одразу купити трубу з оцинкованим покриттям або придбати «чорну» сталь і пофарбувати її самостійно. Обидва варіанти мають право на існування, але відрізняються за вартістю, складністю реалізації та довговічністю. У цій статті розберемося, який із способів кращий у довгостроковій перспективі.

Чим відрізняється оцинкована труба?

Оцинкована труба — це сталева труба, на поверхню якої нанесено захисне покриття з цинку. Найчастіше застосовуються методи гарячого цинкування або гальванічне покриття. Завдяки цьому утворюється тонкий шар, який захищає метал від корозії навіть у складних кліматичних умовах.

Цинк діє як «жертвений метал»: навіть якщо на трубі з’являться подряпини, покриття продовжує захищати основу, запобігаючи іржавінню. Саме тому оцинковані труби активно використовуються в системах водопостачання, гідравліки, вентиляції, у зовнішніх огорожах, каркасах, фермах, навісах тощо.

Додатковий плюс — готовність до монтажу: труба не потребує обробки або фарбування на місці.

Що включає в себе ручне фарбування труби?

Другий варіант — придбати звичайну сталеву трубу без покриття (так звану «чорну») і пофарбувати її самостійно. Це виглядає простим і дешевшим на перший погляд, але включає багато прихованих витрат і етапів:

• очищення поверхні від окалини, пилу, мастила;
  
• знежирення та ґрунтування;
  
• нанесення фарби у кілька шарів;
  
• дотримання температурного режиму сушки.
  

При цьому немає гарантії, що фарба буде рівномірною або стійкою до механічного впливу. У відкритих конструкціях фарбоване покриття швидко втрачає свої захисні властивості — особливо на стиках, зрізах, місцях свердління.

Основні переваги оцинкованих труб

• Довговічність. Захисне покриття може зберігати свої властивості до 20–25 років без оновлення.
  
• Стійкість до вологи, солей, хімічного впливу.
  
• Готовність до монтажу — не потрібно додаткової підготовки або витрат на фарбу.
  
• Рівномірне та естетичне покриття з усіх боків, включно з внутрішньою поверхнею.
  

Слабкі сторони ручного фарбування

• Низька довговічність — потребує оновлення кожні 3–5 років.
  
• Неоднорідне покриття у важкодоступних зонах.
  
• Витрати часу та праці на підготовку та нанесення фарби.
  
• Ризик корозії в точках пошкодження (сколи, тріщини, зварні шви).
  

Для яких задач підходить кожен варіант?

Вартість у довгостроковій перспективі

На перший погляд труба без оцинковки виглядає дешевшою. Але якщо врахувати вартість фарби, ґрунтівки, абразивних матеріалів, оплату праці або витрачений власний час — вийде, що загальні витрати будуть порівнянні або навіть більші. А враховуючи необхідність періодичного оновлення покриття — оцинковка виграє.

Висновки

Фарбування може підійти в умовах сухих приміщень або тимчасових конструкцій, але в більшості випадків оцинкована труба — кращий вибір. Вона не лише знижує ризик корозії, а й значно економить час і ресурси під час монтажу та в подальшій експлуатації.

Якщо для вас важлива надійність, довговічність і зменшення експлуатаційних витрат — варто обрати вже оцинкований варіант.