Листовий метал застосовується у широкому спектрі побутових і напівпрофесійних робіт: від дрібного ремонту до виготовлення каркасів і технічних елементів. Але навіть для робіт у домашній майстерні потрібно враховувати властивості матеріалу — адже листи різної товщини, марки сталі та типу прокату поводяться під час різання по-своєму. Це особливо важливо, коли мова йде про конструкційні сталі на кшталт S235, S275, S355, оцинковані листи чи холоднокатані заготовки.

Нижче — детальні, уточнені рекомендації, які дозволять отримати чистий рез, уникнути деформації й перегріву та зменшити час на післяобробку.

Як властивості листового металу впливають на різання

Товщина та тип прокату

• Тонкі листи (0,4–1 мм) — піддаються ручним або електричним ножицям.
  
• Середня товщина (1–2 мм) — оптимальні електролобзик або ножиці з електроприводом.
  
• Товстіші листи (2–4 мм) — краще різати болгаркою або гільйотиною.
  
• Гарячекатаний метал більш пластичний та «м’якший» у різанні.
  
• Холоднокатаний має підвищену твердість — може давати більше задирок.
  

Марка сталі

• S235 / S275 – різання простіше, менше навантаження на інструмент.
  
• S355 і вище – сталь міцніша, може викликати швидший знос дисків та полотен.
  
• Оцинкований метал не можна перегрівати — пошкодження покриття прискорює корозію.
  

Поверхня та покриття

Будь-які захисні шари (цинк, полімер, лакофарбове покриття) потребують делікатного різання з мінімальним нагрівом, щоб не зруйнувати захисну плівку.

Рекомендації щодо інструментів

Ручні ножиці по металу

Підійдуть лише для тонких листів та м’яких марок сталі. Для оцинкованих дахових листів або тонких конструкційних сталей — також хороший варіант. Але якщо сталь твердіша (наприклад, холоднокатана S355), ручні ножиці дають значні деформації.

Електролобзик

Підходить для фігурного різання до 1,5–2 мм, за умови правильно підібраного полотна. Важливо міцно фіксувати заготовку, бо вібрація — головна причина хвилястого резу.

Кутова шліфмашина (болгарка)

Універсальний інструмент, але потребує контролю температури.
● Диск 0,8–1,0 мм — мінімум задирок.
● Для сталей S355 краще використовувати якісні абразиви, бо дешеві швидко зношуються.
● Робити короткі проходи, щоб уникнути синяви та перегріву краю.

Гільйотина

Дійсно дає найрівніший і найчистіший рез, але лише в межах її можливостей: більшість побутових моделей придатні до 1–2 мм. Для товстіших листів потрібна вже промислова або гідравлічна гільйотина.

Як правильно підготувати метал 

1. Фіксація — критично важлива. Для сталей підвищеної міцності (S325–S355) фіксація листа має бути жорсткою, інакше утворюються резонансні вібрації.
   
2. Розмітка маркером або кернером. На оцинковці — тільки маркер, щоб не пошкоджувати шар.
   
3. Підкладка при різанні лобзиком. Для холоднокатаного металу рекомендується фанерна або дерев’яна підкладка — так зменшуються вібрації.
   
4. Захист покриття. Для фарбованих листів рекомендовано наклеювати малярну стрічку по лінії різу — мінімум відколів.
   

Техніка різання

Болгарка

• Працювати під кутом 15–20°.
  
• Не намагатися прорізати весь метал за один раз — товсті листи ріжуть у 2–3 проходи.
  
• При різанні оцинкованого металу — постійні перерви кожні 3–5 секунд, щоб не обпалити шар.
  

Електролобзик

• Полотно «біметал» або «HSS».
  
• Мінімальна подача вперед, без ривків.
  
• Для сталей S355 швидкість руху пилки повинна бути нижчою, ніж для S235.
  

Ножиці

• Починати різ по кромці, а не з середини листа.
  
• Під час різання лист має бути підтриманий, щоб не загинатися.
  

Післяобробка країв

Цей пункт я розширив і уточнив — він критично важливий.

• Для чорних сталей застосовують напилок, шліфкруг або наждачну губку.
  
• Для оцинковки — мінімальна обробка, щоб не пошкодити покриття.
  
• Якщо подальше зварювання планується, край потрібно очистити від задирок і окалини, але не перегрівати його.
  
• Сталі S355 після абразивного різання бажано пройти дрібнозернистим кругом, щоб усунути мікротріщини.
  

Гнуття та формування 

• Сталі S235–S275 гнуться легко.
  
• Сталі S355 гнути складніше — можливі мікротріщини при мінімальних радіусах.
  
• Прогрів дозволений лише мінімальний (до кольору «соломи»).
  
• Для рівного згину краще використовувати листогиб, а не ручні методи.

Висновки

З урахуванням уточнених технічних моментів різання листового металу в домашніх умовах стає значно безпечнішим і швидшим. Важливо враховувати марку сталі, її твердість, товщину та тип покриття. Правильний підбір інструменту, помірна швидкість і контроль температури дозволяють отримувати чисті зрізи навіть на високоміцних конструкційних сталях. А якісний металопрокат і точна підготовка — гарантія професійного результату навіть у побутових умовах.